Історія одного хлопця…
Сьогодні розповім історію про те, як уперше до мене підкочувала людська самка. Такі пости мають нормальний попит, тому опишу все в найдрібніших подробицях.
Надихнуло мене на цей пост фотка шольника-папищека у футболці JolyBell, який обіймає трьох своїх подруг, у мене в шкілі таких успіхів не було, подумав я, хуй я б так сфоткався, адже подруг, за всю школу в мене всього й було 3-4, та й то у різний час, проте, ключове слово “були” і про одну зараз розповім. Взагалі, порившись нещодавно за профілями своїх однокласниць, я можу сказати, що як дочки своїх батьків вони молодці, у всіх мегакультурні фоточки в скромних вбраннях, у школі найменшої уваги до хлопчиків, тільки навчання, а після школи пішли у добрі виші – ну хіба не розумниці? Але як пацана мене вони дратували, вони закриті були від усіх пацанів класу, ніяк не вплинув навіть пубертатний період, у той час у паралельному класі дівчатка були набагато розв’язнішими, що викликало певну заздрість. Все, що я написав, не стосувалося лише двох однокласниць: одна, яка мене спокусила і відкрила мені світ плотських задоволень, а інша лише з цим світом трохи познайомила і про неї ця історія. Час подій, орієнтовно, клас 7-8й.
Вона перша, хто змусив мене сильно бентежитися. Вона була з моєї школи, а за походженням вона з Кавказу, дуже гарна – великі очі, розкішне довге чорне волосся, струнка. Інтелігентна сім’я, наші батьки іноді на род.зборах пизделі і кілька разів звали до себе в гості. З їхньою донькою я був знайомий з першого класу і особливо навіть не спілкувався ніколи, але пубертат змінює всіх. Цілком несподівано, нехай її ім’я буде Лера, та, незважаючи на походження, реальне її ім’я було суто російське. Так ось, якось Лера починає до мене підсідати на уроках. Ахуеть! Я завжди сидів на останній парті один, не тому, що забитий омеган, а тому, що від мене відсаджували всіх корінців, вчителі вважали, що я заважаю їм вчитися, в чому, безумовно, вони мали рацію. І тут, з першої парти, зразкова відмінниця підсідає до мене, перед уроком англійської, якщо не помиляюся, під час зміни:
– “Я підсяду Можна до тебе сісти?” несміливо питає Лера,
– “Навіщо?” Грубо, але злякано питаю я.
Я відчував якусь каверзу. Дівчатка в класі мене не любили, вони любили брати мої зошити за кінчик обкладинки, коли роздавали, мовляв вона смердить говною, натомість я їм харкав у портфелі і використав весь свій словесний арсенал, а вже знання сексистських слів мені рівних не було. Час був вільний, не те, що зараз.
Вона сіла і весь урок намагалася в мене розбудити інтерес до нього: відкривала підручник на потрібній сторінці, підказувала щось та іншу дрібну хуйню. Я тоді був здивований, була приємна її увага, але незрозуміла його причина.
З тих пір активність її зростала, але дуже повільно, якраз мене викликали до дошки на математиці, а це для мене як для Дантона ешафот (виїбнувся): я ніхуя не розумію, туплю, і пацани по корецицькому стебуться з мене, я ще більше гублюся через їхні під’їби і в цей момент вона з першої парти повертається до них і грубо, на підвищеному тоні, немов левиця, що ричить: “рот закрили!” і ляльки реально ляснули ебасоси! “Ох них уясебе” – подумав я, це було так мило з її боку. Вона весь час мене намагалася “захистити” і майже завжди, коли це не потрібно було. У нас був жорсткий клас, ми любили з пацанами тишком-нишком ебанути один-два в дев’яточку, якраз ебанули мене і після цього вона пішла піздити кореша, який це зробив. Якось я тишком-нишком на уроці витер підошву об піджак свого кента, коли він звисав зі стільця спереду, Лера побачила це і не сказала ні слова, коли кент з помсти на перерві взяв і накришив крейду, вона його з рук у нього вибила!
У той момент у мене взагалі не було жодної дівчини, я до них ніколи не торкався і кожен жест був важливим та цінним. Якось на перерві я просто сидів на середній парті і вона з подругою сіла ззаду і почала мені плести волосся – це був перший раз коли я відчув жіноче тепло (я сміюся коли це пишу), аж мурашки пішли від задоволення, вона так ніжно це робила, а я вдавав ніби мені похуй.
Я ніколи не відповідав їй взаємністю, не тому, що не хотів, а тому, що не знав як це робити, та й загалом було якось страшнувато. Завдяки цій історії я зрозумів, що у жінок все ж таки є ліміт спроб і якщо ти зовсім баран, то вона до тебе втрачає інтерес і найчастіше – назавжди. Моя спроба з нею закрутити була прийнята в 11-му класі і закінчилася холодним динамо. Але повернемося назад, фінальна її спроба привернути мою увагу була в лісі-парку, коли ми поїхали на суботник або ще щось класом, мене відправили з граблів у саму пізду парку одного, але відразу до мене приєдналася Лера, вона сказала вчительці, що мене контролюватиме, а то я не працюю. Тут вона має рацію, адже будь-який суботник я рот ебал і завжди намагався працювати менше за інших, бо безкоштовна праця це не для мене. Так ось, ми йдемо в призначену точку вдвох, розмовляємо з дрібниць, як я відчуваю, що Лера мене бере за руку!
Я на реакції прибрав руку, ні, не тому, що не хотів, просто реакція, що мене хтось торкнувся зненацька ззаду за руку і після цього що робити? Взяти її за руку самому? Стрімко, боюся, та й вона вже сама боїться виявити ініціативу і ця ситуація ніби хмара нас переслідувала годину, поки ми збирали листя з говном у парку. Атмосфера моторошної незручності панувала всю цю годину. Після цієї історії Лера назавжди перестала виявляти до мене увагу, не сказати що я був засмучений, в той час дівчинки не сильно мене цікавили, але через пару років Лера, немов тюльпан, розкрилася і стала дуже привабливою, на жаль, я запам’ятався їй не найкращим чином і мої спроби відновити її інтерес не повінчалися успіхом.
Близько року тому ми списувалися і згадували це, на що вона жартома сказала: “це був нестерпний мороз”. Зізнаюся, щодо ініціатив у бік жінок я краще став лише небагато, доки я не отримую повну впевненість, що вона згодна я нічого робити не хочу. Домагатися, писати, “завойовувати” – не для мене, або все вона робить, або ми не створені один для одного. Я весь у батька свого, моя мама за моїм батьком, який, до речі, з дуже бідної родини радянських вчителів, у той час як мама з сім’ї номенклатури, так от, вона за ним бігала рік, за її словами він її постійно динамів і на перше побачення взагалі прийшов із корешем – от у кого я.
До жінки ініціативи я виявляв лише кілька разів і це були тотальні фіаско, одну історію я купу раз розповідав на стримі, коли я помітив, трохи не мало, саму погану дівчинку в школі, в таборі я їй написав листа і відправив його їй через гінця. пиздюка з молодшого загону. Через пару годин вона підходить до мене і в присутності всіх пацанів мого загону та інших каже “не запрошуй мене” – все, це безповоротна точка генези мого характеру, з тих пір поки жінка сама на мене не залізе я, сука, ні краплі ініціативи не Докладу, я не можу виносити відмови. Її натяки для мене нічого не означають, або вона вперто сама пише, дзвонить, кличе гуляти – або нічого не вийде.
Благо спілкуватися з жінками я вмію добре, і це сильно виручає мене. Помітив, що це сімейна фішка, мого брата любив весь жіночий колектив у школі, коли він приходив на батьківські збори, то училки танули перед ним і майже мене не чмурили, батька мого за харизму та гумор обожнюють усі баби в банках, на поштах, на митниці. Не хочу хвалитися, але на чашу терезів, де з одного боку мої переживання відмови, можливо і комплекси, хочу додати моє розуміння, як правильно розмовляти, як правильно доглядати, вважаю свою ввічливість сильною зброєю, дівчатка люблять манери.
Не стану брехати, не з усіма дівчатками я в ладах, є типаж, який я дуже дратую, і вони мене не виносять. Якось у мене було побачення з однокласницею штурмовика, до речі, винятком вона не стала, і саме вона мене і додалася, він збрехати не дасть. Але після побачення я від її подруг я почув стільки гівна на свою адресу, а потім і особисто від неї, що на кілька місяців взагалі на баб забив. Мене ніколи так не хуесосили, з мінімального – я дуже нудний і “намагаюся бути надто ідеальним”, щоб це не означало. До речі, її потім усім її класом п’яну їбали потягом, але це інша історія. Але є ті, кому моя нудота заходить, зовсім недавно я здавав квартиру і за півгодини спілкування зі мною, рієлторка почала питати мій телефон, зізнатися я ахуїв і навіть розгубився від несподіванки. Мені подобаються жінки, вони класні та спілкуватися з ними цікаво, правда, не так цікаво, як із чоловіками.
Повернемося до школи, трохи пізніше після Лери активізувалася інша відмінниця, яка мене буквально спокусила, це окрема історія про те, як мене позбавила невинності скромна відмінниця із пристойної родини.
Автор анонім
